Готовність дитини до школи

До школи повинна іти дитина, яка психологічно готова до навчання в школі.

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, властиві школяра: бажання вчитися, стати школярем, вміння керувати своєю поведінкою і своєю діяльністю, достатнім рівнем розумового розвитку і розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання.
Що можна і чого не можна робити, готуючи дитину до школи?

БАТЬКАМ необхідно:
–  прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;
– навчити її долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час. Вчити дитину слухати і чути оточуючих, поважати чужу думку, розуміти, що власні бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей, прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення.
– дитина має мати знання:
+ про себе (прізвище, ім¢я, адресу), про свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), про своє місто;
+ про явища природи (пори року, їх послідовність), місяці кожної пори року, їх послідовність, дні тижня, частини доби; 
+ про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на роботі, серед людей, на вулиці – за своєю вихованістю-невихованістю; добротою, чуйністю-байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні й непорядні люди;
+ про сучасну техніку, транспорт;

– дитина повинна навчитися слухати, із яких звуків складаються слова, які вона промовляє. Вона має навчитися робити звуковий аналіз слів.

БАТЬКАМ зовсім не слід: 
– змінювати режим дня дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор;
– оцінювати все, що робить дитина так, як оцінюється діяльність учня;
– “проходити” з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру навчанням.
Правила, що допомагають батькам підготувати дитину до життя серед однолітків у школі.

Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик опублікував правила, що можуть допомогти батькам підготувати дитину до життя серед однокласни-ків у школі. Батькам необхідно пояснити ці правила дитині та з їх допомогою готувати дитину до дорослого життя.

* Не віднімай чужого, але своє не віддавай.

* Попросили – дай, намагаються відняти – намагайся захиститися.

* Не бийся без причини.

* Кличуть грати – йди, не кличуть – запитай дозволу грати разом, це не соромно.

* Грай чесно, не підводь своїх товаришів.

* Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Два рази ні в кого нічого не проси.

* Через бали не плач, будь гордим, з учителем через бали не сперечайся і на вчителя за це не ображайся. Намагайся все робити вчасно і думай про добрі результати, вони обов’язково в тебе будуть.

* Не ябедничай і не наговорюй ні на кого.

* Намагайся бути акуратним.

* Частіше говори: “Давай дружити”, “Давай грати”, “Давай разом підемо додому”.

* Пам’ятай! Ти не кращий від усіх, ти не гірший від усіх! Ти – неповторний для самого себе, батьків, вчителів, друзів!

Дуже добре, якщо батьки помістять правила в кімнаті чи над робочим столом своєї дитини. Бажано наприкінці тижня звернути увагу дитини на те, які правила їй вдається виконувати, а які – ні. Можна спробувати придумати разом з дитиною свої правила.

Пам’ятка батькам першокласників

1. 
   Любіть дитину, не забувайте про тісний контакт з дитиною. Знаходьте радість у спілкуванні з дітьми. Дайте ди¬тині місце в сім’ї.
   2. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.
   3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову. Цікавтесь справами і проблемами дитини.
   4. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.
   5. Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
   6. Обмежте перегляд телепередач до 30 хвилин.
   7. Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички і любов до праці.
   8. Не робіть з дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами і обов’язками.